вродитися

вроди́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вродитися — [ўродитиес'а] = уродитися -роуджус'а, -одиес':а, -одиец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -роуд'іц':а Орфоепічний словник української мови
  2. вродитися — ВРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. вродитися — вроди́тися: ◊ вроди́тися в довга́х → довг Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вродитися — Вродися, та вдайся, та не скапарайся. Або хай уродиться щасливий, або хай зовсім не родиться. Дурне вродилося, дурне й згине. Дурного не навчиш. Ледве ся вродить, а вже верховодить. Ще місця не загрів, а вже розказує. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. вродитися — де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав?... Фразеологічний словник української мови
  6. вродитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови