вродитися
Вродися, та вдайся, та не скапарайся.
Або хай уродиться щасливий, або хай зовсім не родиться.
Дурне вродилося, дурне й згине.
Дурного не навчиш.
Ледве ся вродить, а вже верховодить.
Ще місця не загрів, а вже розказує.
Ліпше не вродитися, як цілий вік набідитися.
Нарікання чоловіка, що його доля була не ласкава до ньогб.
Ніхто дурним не вродився, але часами сам зробився.
І мудрі люди роблять такі помилки, за які стидаються.
Раз родила мати, раз треба вмирати.
Коли хто ризикує життям. Гірше смерти нічого не буде.
Уродися щасним, а не красним.
Щастя не конче йде в парі з красою. Щастя уважають важнішим від краси.
Хто дурним вродився, той і в Києві ненавчився.
Дурного не навчиш. Київ був славний своїми школами. Київ — столиця України.
Ще ся той не вродив, щоб усім догодив.
Одному чоловікові годі догодити усім людям.
Яке вродилося, таке й загине.
Про лихого чоловіка, який до смерти не зміниться.
Ще такий ся не вродив, аби усім догодив.
Ніхто не може догодити усім людям.
Значення в інших словниках
- вродитися — вроди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вродитися — [ўродитиес'а] = уродитися -роуджус'а, -одиес':а, -одиец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -роуд'іц':а Орфоепічний словник української мови
- вродитися — ВРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
- вродитися — вроди́тися: ◊ вроди́тися в довга́х → довг Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вродитися — де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав?... Фразеологічний словник української мови
- вродитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови