1. Приповідки або українсько-народня філософія

вставати

Встає з курми, а лягає з свиньми.

Про п'яницю, що ранним ранком біжить до коршми, а решту дня п'яний валяється, мов свиня. Свині чи днем, чи ніччю лежать.

Встану не сита, ляжу небита.

Тішилась вдова, яку чоловік за життя часто побивав. Вдовою краще жилось.

Встань рано, їж мало, роби як кляч, а будеш багач.

Насміхання з багачів, буцім то таким способом доходять до багацтва.

Не жаль і встати, як зараз дають снідати.

Жартують гості переночувавши.

Треба встати, погадати, щоби дітям їсти дати.

Журба бідних батьків.

Треба встати та обмити чоло, може Бог дасть чого.

Жарт перед сніданням, знаючи, що немитому не дадуть їсти.

Хто встає з рана, вийде на пана.

Рання запопадлива праця, збагачує людей.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вставати — (приймати вертикальне положення) ставати, підводитися, підійматися, підноситися, (повільно на щось стрімке) спинатися, (переставати лежати, раптово) схоплюватися. Словник синонімів Полюги
  2. вставати — встава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вставати — Зводитися, підводитися, (хутко) підхоплюватися; (на ворога) повставати, підійматися; (- туман) здійматися; (- зорі) сходити; (перед зором) поставати, виникати; (в уяві) виринати, з'являтися; (з мертвих) воскресати. Словник синонімів Караванського
  4. вставати — див. уставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вставати — ВСТАВА́ТИ див. устава́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. вставати — Встає, 3-я ос. одн., недок. Ерегувати (про пеніс). От ти, скажімо, лізеш до тьолки, а в тебе не встає (Б. Жолдак). Словник сучасного українського сленгу
  7. вставати — I встати, підводитися, підійматися, підніматися, підхоплюватися, скочити, схоплюватися, уставати Фразеологічні синоніми: звільняти місце; уставати з місця II див. одужувати Словник синонімів Вусика
  8. вставати — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
  9. вставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. вставати — ВСТАВА́ТИ див. устава́ти. Словник української мови в 11 томах