встрягати

встряга́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встрягати — ВСТРЯГА́ТИ (УСТРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́), гну́, гне́ш, док., діал. 1. в що. Влазити, вгрузати. Встряг старий в солому по самі пахви (А. Свидницький); * Образно. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (В. Словник української мови у 20 томах
  2. встрягати — ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал. Словник синонімів української мови
  3. встрягати — ВСТРЯГА́ТИ (УСТРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́), гну́, гне́ш, док., діал. 1. в що. Влазити, вгрузати. Встряг старий в солому по самі пахви (Свидн., Люборацькі, 1955, 206); *Образно. Словник української мови в 11 томах