встрягати
ВСТРЯГА́ТИ (УСТРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́), гну́, гне́ш, док., діал.
1. в що. Влазити, вгрузати.
Встряг старий в солому по самі пахви (Свидн., Люборацькі, 1955, 206);
*Образно. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Коз., Вибр., 1947, 31).
2. поміж кого. Устрявати (в 2 знач.).
Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Янов., II, 1958, 288).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- встрягати — встряга́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- встрягати — ВСТРЯГА́ТИ (УСТРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́), гну́, гне́ш, док., діал. 1. в що. Влазити, вгрузати. Встряг старий в солому по самі пахви (А. Свидницький); * Образно. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (В. Словник української мови у 20 томах
- встрягати — ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал. Словник синонімів української мови