втручати

втруча́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втручати — (утручати), -аю, -аєш, недок., втрутити (утрутити), втручу, втрутиш, док., перех., у що і без додатка. 1》 Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. 2》 перен., діал. Вставляти в розмову (власне зауваження, слово тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. втручати — ВТРУЧА́ТИ (УТРУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТРУ́ТИТИ (УТРУ́ТИТИ), втру́чу, втру́тиш, док., кого, що, у що і без дод. 1. Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. Ой приведи до річеньки, а не втручай у воду (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах
  3. втручати — ВТРУЧА́ТИ (УТРУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТРУ́ТИТИ (УТРУ́ТИТИ), втру́чу, втру́тиш, док., перех., у що і без додатка. 1. Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. Ой приведи до річеньки, а не втручай у воду (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах