втручати
втруча́ти
(утручати), -аю, -аєш, недок., втрутити (утрутити), втручу, втрутиш, док., перех., у що і без додатка.
1》 Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись.
2》 перен., діал. Вставляти в розмову (власне зауваження, слово тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втручати — втруча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- втручати — ВТРУЧА́ТИ (УТРУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТРУ́ТИТИ (УТРУ́ТИТИ), втру́чу, втру́тиш, док., кого, що, у що і без дод. 1. Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. Ой приведи до річеньки, а не втручай у воду (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах
- втручати — ВТРУЧА́ТИ (УТРУЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТРУ́ТИТИ (УТРУ́ТИТИ), втру́чу, втру́тиш, док., перех., у що і без додатка. 1. Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. Ой приведи до річеньки, а не втручай у воду (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах