вузина
вузина́
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири вузини́
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузина — -и, ж. Вузьке місце; щілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вузина — ВУЗИНА́, и́, ж., рідко. Вузьке місце; щілина. – Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (О. Кобилянська); З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів (Юліан Опільський); Спочатку перські судна, напливаючи... Словник української мови у 20 томах
- вузина — Вузина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вузина — ВУЗИНА́, и́, ж. Вузьке місце; щілина. — Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (Коб., І, 1956, 483); З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів [плоскодонних високих галер] (Оп., Іду.., 1958, 219). Словник української мови в 11 томах