1. Словник української мови в 11 томах

вузина

ВУЗИНА́, и́, ж. Вузьке місце; щілина.

— Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (Коб., І, 1956, 483);

З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів [плоскодонних високих галер] (Оп., Іду.., 1958, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузина — вузина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири вузини́ Орфографічний словник української мови
  2. вузина — -и, ж. Вузьке місце; щілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузина — ВУЗИНА́, и́, ж., рідко. Вузьке місце; щілина. – Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (О. Кобилянська); З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів (Юліан Опільський); Спочатку перські судна, напливаючи... Словник української мови у 20 томах
  4. вузина — Вузина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)