вуркнути

ву́ркнути

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуркнути — ВУ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вуркота́ти, вуркоті́ти. Птах-мисливець ринув униз. Крилатий поштар встиг лише жалібно вуркнути, як опинився в орлячих пазурях [пазурах] (М. Словник української мови у 20 томах
  2. вуркнути — ВУ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вуркота́ти, вуркоті́ти. Птах-мисливець ринув униз. Крилатий поштар встиг лише жалібно вуркнути, як опинився в орля-чих пазурях (Трубл., III, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах