відбуток

Значення в інших словниках

1. відбуток — -тку, ч. 1》 У період кріпацтва – обов'язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина. 2》 діал. Втрата, розтрата. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відбуток — ВІДБУ́ТОК, тку, ч. 1. іст. У період кріпацтва – обов'язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина. Козаки тоді панували; подушного, відбутків не знали (Ганна Барвінок); Ви, каже [пан], .. Словник української мови у 20 томах
3. відбуток — ПА́НЩИНА (дарова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика), ВІДБУ́ТОК, РОБОТИ́ЗНА заст., ПАНЩИ́ЗНА рідше. Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі (І. Словник синонімів української мови
4. відбуток — ВІДБУ́ТОК, тку, ч. 1. У період кріпацтва — обов’язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина. Ви, каже [пан],.. на моїй землі багатієте, а мені ніяких відбутків не відбуваєте (Мирний, І, 1954, 183); Козаки тоді панували; подушного... Словник української мови в 11 томах