відвальник

відва́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвальник — -а, ч. Робітник, який працює на відвалюванні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвальник — ВІДВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, який працює на відвалюванні чого-небудь. У 14 років хлопець уже працював відвальником вугілля на шахті біля станції Лоскутівка на Луганщині (із журн.). 2. Те саме, що відва́л... Словник української мови у 20 томах
  3. відвальник — ВІДВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який працює на відвалюванні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах