1. Орфографічний словник української мови

відвальний

відва́льний

прикметник

земля, порода тощо

відвальни́й

прикметник

призначений для відвалювання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвальний — I відвальн`ий-а, -е. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв`альний-а, -е. Стос. до відвалу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвальний — ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відвальний — ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.). Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2). ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. Словник української мови в 11 томах