відвальний
ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́.
Признач. для відвалювання.
У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ.);
Відвальний екскаватор;
Відвальний ніж грейдера;
Відвальний плуг.
ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до відвалу (у 1, 3 знач.).
Будівництво відвалів починають із створення початкового відвального насипу, при цьому використовують драглайни, механічні лопати, абзетцери, бульдозери, скрепери (з наук.-техн. літ.);
Відвальна оранка;
Відвальні породи;
Відвальні роботи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвальний — відва́льний прикметник земля, порода тощо відвальни́й прикметник призначений для відвалювання Орфографічний словник української мови
- відвальний — I відвальн`ий-а, -е. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв`альний-а, -е. Стос. до відвалу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвальний — ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.). Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2). ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. Словник української мови в 11 томах