відвальний
ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.).
Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2).
ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання.
У залізорудних кар’єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні состави (Наука.., 11, 1962, 40);
Відвальний ніж грейдера;
// у знач. ім. відвальни́й, но́го, ч. Те саме, що відва́льник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвальний — відва́льний прикметник земля, порода тощо відвальни́й прикметник призначений для відвалювання Орфографічний словник української мови
- відвальний — I відвальн`ий-а, -е. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв`альний-а, -е. Стос. до відвалу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвальний — ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах