відвальний
I відвальн`ий-а, -е.
Признач. для відвалювання.
|| у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник.
II відв`альний-а, -е.
Стос. до відвалу (у 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвальний — відва́льний прикметник земля, порода тощо відвальни́й прикметник призначений для відвалювання Орфографічний словник української мови
- відвальний — ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- відвальний — ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.). Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2). ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. Словник української мови в 11 томах