1. Орфографічний словник української мови

відгин

відги́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгин — ВІДГИН – ВІДГІН Відгин, -у. їм. від відігнути. Відгін, -гону. їм. від відігнати: залишки відгону гасу називаються мазутом. Літературне слововживання
  2. відгин — -у, ч. 1》 Місце, на якому що-небудь відігнуто. 2》 Відігнута частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгин — ВІДГИ́Н, у, ч. 1. техн. Те саме, що відгина́ння. Малий фальцезгинальний верстат використовують для відгину крайок по коротких сторонах листів покрівельної сталі (із журн.). 2. Відігнута частина чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. відгин — ВІДГИ́Н, у, ч. 1. Місце, на якому що-небудь відігнуто. 2. Відігнута частина чого-небудь. Встановлюють на відгині осі [кінного плуга] польове колесо (Механ. і електриф.., 1953, 19). Словник української мови в 11 томах