1. Літературне слововживання

відгин

ВІДГИН – ВІДГІН

Відгин, -у. їм. від відігнути.

Відгін, -гону. їм. від відігнати: залишки відгону гасу називаються мазутом.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгин — відги́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відгин — -у, ч. 1》 Місце, на якому що-небудь відігнуто. 2》 Відігнута частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгин — ВІДГИ́Н, у, ч. 1. техн. Те саме, що відгина́ння. Малий фальцезгинальний верстат використовують для відгину крайок по коротких сторонах листів покрівельної сталі (із журн.). 2. Відігнута частина чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. відгин — ВІДГИ́Н, у, ч. 1. Місце, на якому що-небудь відігнуто. 2. Відігнута частина чого-небудь. Встановлюють на відгині осі [кінного плуга] польове колесо (Механ. і електриф.., 1953, 19). Словник української мови в 11 томах