1. Орфографічний словник української мови

відколювання

відко́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколювання — -я, с. Дія за знач. відколювати 1), 2) і відколюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відколювання — ВІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відко́лювати 1, 2 і відко́люватися. Видобуток зводився до монотонного повторення кількох операцій: відколювання рудоносної породи, подрібнення та сортування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відколювання — ВІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відко́лювати 1, 2 і відко́люватися. Словник української мови в 11 томах