1. Словник української мови в 11 томах

відколювання

ВІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відко́лювати 1, 2 і відко́люватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколювання — відко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відколювання — -я, с. Дія за знач. відколювати 1), 2) і відколюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколювання — ВІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відко́лювати 1, 2 і відко́люватися. Видобуток зводився до монотонного повторення кількох операцій: відколювання рудоносної породи, подрібнення та сортування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах