1. Словник української мови в 11 томах

відколупуватися

ВІДКОЛУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДКОЛУПА́ТИСЯ, а́ється і ВІДКОЛУПНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Відпадати при колупанні.

Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (Донч., IV, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколупуватися — відколу́пуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відколупуватися — -ується, недок., відколупатися, -ається і відколупнутися, -неться, док. Відпадати з колупанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколупуватися — ВІДКОЛУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДКОЛУПА́ТИСЯ, а́ється, ВІДКОЛУПНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Відпадати при колупанні. Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (О. Донченко); Лак, яким була вкрита поверхня дощечок, місцями відколупався (з газ.). Словник української мови у 20 томах