1. Орфографічний словник української мови

відлюдниця

відлю́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюдниця — -і. Жін. до відлюдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлюдниця — ВІДЛЮ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до відлю́дник. Батько святої Варвари, гадаючи, що його кохана дитина виросла в самоті і тому така відлюдниця, дозволив їй бувати серед людей, а сам поїхав у далеку подорож (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відлюдниця — ВІДЛЮ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до відлю́дник. Словник української мови в 11 томах