відлюдниця
відлю́дниця
-і.
Жін. до відлюдник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлюдниця — відлю́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відлюдниця — ВІДЛЮ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до відлю́дник. Батько святої Варвари, гадаючи, що його кохана дитина виросла в самоті і тому така відлюдниця, дозволив їй бувати серед людей, а сам поїхав у далеку подорож (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
- відлюдниця — ВІДЛЮ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до відлю́дник. Словник української мови в 11 томах