відлюдницький
відлю́дницький
-а, -е.
Власт. відлюдникові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлюдницький — відлю́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
- відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до відлю́дник. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (М. Рильський); Що він надумав отієї ночі, сторонячись людей, на самоті, .. один в своїм одлюдницькім житті? (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. відлюдникові. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (Рильський, Поеми, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах