відлюдницький

відлю́дницький

-а, -е.

Власт. відлюдникові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюдницький — відлю́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до відлю́дник. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (М. Рильський); Що він надумав отієї ночі, сторонячись людей, на самоті, .. один в своїм одлюдницькім житті? (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  3. відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. відлюдникові. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (Рильський, Поеми, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах