1. Словник української мови у 20 томах

відлюдницький

ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до відлю́дник.

Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (М. Рильський);

Що він надумав отієї ночі, сторонячись людей, на самоті, .. один в своїм одлюдницькім житті? (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюдницький — відлю́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відлюдницький — -а, -е. Власт. відлюдникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. відлюдникові. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (Рильський, Поеми, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах