відмічання

відміча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічання — -я, с. Дія за знач. відмічати й відмічатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1. Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти й відміча́тися 1. Словник української мови в 11 томах