відмічання

відміча́ння

-я, с.

Дія за знач. відмічати й відмічатися 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічання — відміча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1. Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти й відміча́тися 1. Словник української мови в 11 томах