відмічання
відміча́ння
-я, с.
Дія за знач. відмічати й відмічатися 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмічання — відміча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1. Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
- відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти й відміча́тися 1. Словник української мови в 11 томах