відправлятися

відправля́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправлятися — (починати вирушати) рушати, відбувати, (різними способами) відходити, від'їжджати, відпливати. Словник синонімів Полюги
  2. відправлятися — -яюся, -яєшся, недок., відправитися, -влюся, -вишся; мн. відправляться; док. 1》 Вирушати в дорогу; відходити, від'їжджати і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до відправляти 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відправлятися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відпра́вляться; док. 1. Вирушати в дорогу, відходити, від'їжджати і т. ін. куди-небудь. І зараз з військом одправляйтесь (І. Словник української мови у 20 томах
  4. відправлятися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. відправлятися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відпра́вляться; док. 1. Вирушати в дорогу; відходити, від’їжджати і т. ін. І зараз з військом одправляйтесь (Котл., І, 1952, 288); Літак відправляється о п’ятій дня (Минко, Намасте.. Словник української мови в 11 томах