відправний

відпра́вни́й 1

прикметник

з якого щось відправляють

відправни́й 2

прикметник

вихідний, від якого рушають, виходять

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправний — -авна, -авне. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. Відправна ціна — найвища ціна, за якою покупець згодний купити товар, або мінімальна ціна, за якою продавець готовий запропонувати свій товар для аукціонного продажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відправний — (місце) висильний, (мова) вихідний Словник чужослів Павло Штепа
  3. відправний — ВІДПРА́ВНИ́Й, а́вна́, а́вне́. 1. З якого що-небудь відправляють (у 1 знач.). Вихідні світлофори мають установлюватися для кожної відправної колії попереду місця, призначеного для стоянки (з наук.-техн. літ.). 2. Те саме, що вихідни́й... Словник української мови у 20 томах
  4. відправний — відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір... Фразеологічний словник української мови
  5. відправний — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. відправний — ВІДПРА́ВНИ́Й, авна́, авне́. 1. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. 2. Те саме, що вихідни́й 4. Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (Ком. Укр., 4, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах