відправний

ВІДПРА́ВНИ́Й, а́вна́, а́вне́.

1. З якого що-небудь відправляють (у 1 знач.).

Вихідні світлофори мають установлюватися для кожної відправної колії попереду місця, призначеного для стоянки (з наук.-техн. літ.).

2. Те саме, що вихідни́й 4.

Знання нормальних пропорцій тіла й законів побудови пропорцій є відправним при вивченні морфології людини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відправний — відпра́вни́й 1 прикметник з якого щось відправляють відправни́й 2 прикметник вихідний, від якого рушають, виходять Орфографічний словник української мови
відправний — -авна, -авне. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. Відправна ціна — найвища ціна, за якою покупець згодний купити товар, або мінімальна ціна, за якою продавець готовий запропонувати свій товар для аукціонного продажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
відправний — (місце) висильний, (мова) вихідний Словник чужослів Павло Штепа
відправний — відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір... Фразеологічний словник української мови
відправний — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
відправний — ВІДПРА́ВНИ́Й, авна́, авне́. 1. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. 2. Те саме, що вихідни́й 4. Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (Ком. Укр., 4, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах