відправний

ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙ книжн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Й спец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); (Острожин:) Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; — Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправний — відпра́вни́й 1 прикметник з якого щось відправляють відправни́й 2 прикметник вихідний, від якого рушають, виходять Орфографічний словник української мови
  2. відправний — -авна, -авне. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. Відправна ціна — найвища ціна, за якою покупець згодний купити товар, або мінімальна ціна, за якою продавець готовий запропонувати свій товар для аукціонного продажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відправний — (місце) висильний, (мова) вихідний Словник чужослів Павло Штепа
  4. відправний — ВІДПРА́ВНИ́Й, а́вна́, а́вне́. 1. З якого що-небудь відправляють (у 1 знач.). Вихідні світлофори мають установлюватися для кожної відправної колії попереду місця, призначеного для стоянки (з наук.-техн. літ.). 2. Те саме, що вихідни́й... Словник української мови у 20 томах
  5. відправний — відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір... Фразеологічний словник української мови
  6. відправний — ВІДПРА́ВНИ́Й, авна́, авне́. 1. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція. 2. Те саме, що вихідни́й 4. Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (Ком. Укр., 4, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах