відригувати

відри́гувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відригувати — -ую, -уєш і відригати, -аю, -аєш, недок., відригнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех. Виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відригувати — ВІДРИ́ГУВАТИ, ую, уєш, ВІДРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДРИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод. Виділяти через рот зі стравоходу або шлунка повітря, залишки їжі. Словник української мови у 20 томах
  3. відригувати — ВІДРИ́ГУВАТИ (виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу), ЗРИ́ГУВАТИ. — Док.: відригну́ти, зригну́ти. Дехто вже наївся й тільки злегенька відригує (Г. Хоткевич); Смачно плямкав, сопів (Ситник), зригував, мов жирний гусак (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  4. відригувати — ВІДРИ́ГУВАТИ, ую, уєш і ВІДРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДРИГНУ́ТИ, н́у, не́ш, док., перех. і неперех. Виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу. Тепер Параска не злазила з ліжка, просто витріщала очі в стелю, ліниво відригувала їдло (Кач. Словник української мови в 11 томах