1. Орфографічний словник української мови

відрубування

відру́бування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрубування — -я, с. Дія за знач. відрубувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Статут 1588 року встановлював, що в разі завдавання ран шляхтичем шляхтичеві винний карався відрубуванням руки (з наук. літ.); Відрубування сухої деревини лісник здійснював щопівроку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Відрубування гілок. Словник української мови в 11 томах