відрубування
відру́бування
-я, с.
Дія за знач. відрубувати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрубування — відру́бування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Статут 1588 року встановлював, що в разі завдавання ран шляхтичем шляхтичеві винний карався відрубуванням руки (з наук. літ.); Відрубування сухої деревини лісник здійснював щопівроку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Відрубування гілок. Словник української мови в 11 томах