відстояти

Значення в інших словниках

1. відстояти — див. відстоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відстояти — ВІДСТОЯ́ТИ¹ див. відсто́ювати. ВІДСТОЯ́ТИ², ої́ть, недок. Перебувати на певній відстані від кого-, чого-небудь у просторі або часі. Словник української мови у 20 томах
3. відстояти — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
4. відстояти — ВІДСТОЯ́ТИ див. відсто́ювати. Словник української мови в 11 томах
5. відстояти — Відстоювати, -стоюю, -єш сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Левиц. І. 147. Сідайте, бо ноги відстоїте. Словник української мови Грінченка