1. Орфографічний словник української мови

відціля

відціля́

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відціля — відціль, присл., розм. З цього місця; звідси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відціля — ВІДЦІЛЯ́, ВІДЦІ́ЛЬ, присл., розм. Відсіля. А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох (Т. Шевченко); – Панове! – гукав. – Не цілої півмилі відціля, такий брід, що аж любо (Б. Лепкий); Це відціля ти проводжала мене на захід огняний (В. Словник української мови у 20 томах
  3. відціля — Відціля́ = відсіля́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відціля — ВІДЦІЛЯ́, ВІДЦІ́ЛЬ, присл., розм. З цього місця; звідси. А відціля видніше буде. Як той розкопуватимуть льох (Шевч., І, 1951, 293); Це відціля ти проводжала мене на захід огняний (Сос., Близька далина, 1960, 255); Вже берега і не видко. Не видко землі відціль (Нех., Казки.., 1958, 52). Словник української мови в 11 томах