відщеплювати
відще́плювати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщеплювати — -юю, -юєш, відщепляти, -яю, -яєш, недок., відщепити, -еплю, -епиш; мн. відщеплять; док., перех. 1》 Відбивати, відколювати частину чого-небудь. 2》 хім. Відокремлювати, відділяти одні молекули або їх частини від інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщеплювати — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відще́плять; док., що. 1. Відбивати, відколювати частину чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- відщеплювати — ВІДЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. відще́плять; док., перех. 1. Відбивати, відколювати частину чого-небудь. Сокира або відщеплювала тоненькі тріски, або загрузала між суками, і її доводилось довго витягати назад (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах