1. Орфографічний словник української мови

візувальник

візува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візувальник — -а, ч., спец. Той, хто проводить візування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто проводить візування (див. візува́ння²). Оформляючи візу, крім особистого підпису візувальника, наводять розшифрування підпису та дату (з навч. літ.); У разі наявності зауважень візувальник повинен викласти їх за своїм підписом (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  3. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто проводить візування. Словник української мови в 11 томах