1. Великий тлумачний словник сучасної мови

візувальник

візува́льник

-а, ч., спец.

Той, хто проводить візування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візувальник — візува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто проводить візування (див. візува́ння²). Оформляючи візу, крім особистого підпису візувальника, наводять розшифрування підпису та дату (з навч. літ.); У разі наявності зауважень візувальник повинен викласти їх за своїм підписом (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  3. візувальник — ВІЗУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто проводить візування. Словник української мови в 11 томах