віктимний

вікти́мний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віктимний — -а, -е. Стос. до віктимності. Віктимна поведінка — легковажна, аморальна або протиправна поведінка потерпілого, що стала приводом для скоєння злочину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віктимний — ВІКТИ́МНИЙ, а, е, книжн. Стос. до віктимності. Існують люди, які мають патологічне бажання бути жертвами – мають у психіці віктимний синдром (з наук.-попул. літ.); У віктимології існує таке поняття, як віктимна пора року. Словник української мови у 20 томах