1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віктимний

вікти́мний

-а, -е.

Стос. до віктимності.

Віктимна поведінка — легковажна, аморальна або протиправна поведінка потерпілого, що стала приводом для скоєння злочину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віктимний — вікти́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віктимний — ВІКТИ́МНИЙ, а, е, книжн. Стос. до віктимності. Існують люди, які мають патологічне бажання бути жертвами – мають у психіці віктимний синдром (з наук.-попул. літ.); У віктимології існує таке поняття, як віктимна пора року. Словник української мови у 20 томах