вільга
ві́льга
іменник жіночого роду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільга — -и, ж., рідко. Те саме, що волога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільга — ВІ́ЛЬГА, и, ж., рідко. Те саме, що воло́га. Серпневий вечір дихав вільгою (Н. Рибак); Дихнуло вільгою .. – Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко); Нам було зимно від вільги, що нею дихали річка й мокрий пісок (Валерій Шевчук). Словник української мови у 20 томах
- вільга — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Словник синонімів української мови
- вільга — ВІ́ЛЬГА, и, ж., рідко. Те саме, що воло́га. Серпневий вечір дихав вільгою (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 572); Дихнуло вільгою.. — Знать, близько болотистий луг (Дор., Літа.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах