1. Орфографічний словник української мови

віншувальник

віншува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віншувальник — -а, ч. Людина, яка поздоровляє когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віншувальник — ВІНШУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто віншує, вітає кого-небудь. Ольга розіслала була посольства по всіх ближніх і дальших князях – припрошувала на весілля, але віншувальників прислав лише один варяг: норманський конунг, Олафів батько (І. Словник української мови у 20 томах