1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віншувальник

віншува́льник

-а, ч.

Людина, яка поздоровляє когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віншувальник — віншува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. віншувальник — ВІНШУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто віншує, вітає кого-небудь. Ольга розіслала була посольства по всіх ближніх і дальших князях – припрошувала на весілля, але віншувальників прислав лише один варяг: норманський конунг, Олафів батько (І. Словник української мови у 20 томах