віровизнання
віровизна́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віровизнання — -я, с. Те саме, що віросповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віровизнання — ВІРОВИЗНА́ННЯ, я, с. Прийняття певного віровчення, певної релігії. Свобода віровизнання неминуче передує свободі віросповідання, однак не може бути предметом юридичного забезпечення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- віровизнання — Сукупність осн. істин віри (догматів), визнаних певною релігійною спільнотою; також назва окремих християнських спільнот (ск., католицьке в., православне в.). Універсальний словник-енциклопедія
- віровизнання — ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т. Словник синонімів української мови
- віровизнання — ВІРОВИЗНА́ННЯ, я, с. Те саме, що віросповіда́ння. Словник української мови в 11 томах