1. Орфографічний словник української мови

вітонька

ві́тонька

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітонька — -и, ж., зах. Пестл. до віта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітонька — ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́та. Верба низько розпустила вітоньки сумні (П. Грабовський); Прихилила вишня вітоньку низенько (А. Кримський); Пестливими словами називає Б. Гмиря у листах свою дружину: “щастя моє”, “сонечко моє теплеє”, “вітонька моя яблунева”, “радість моя зоряна” (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вітонька — ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. Верба низько розпустила вітоньки сумні (Граб., І, 1959, 584); Прихилила вишня вітоньку низенько (Крим., Вибр., 1965, 98). Словник української мови в 11 томах