віщунка
віщу́нка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віщунка — -и, заст., поет. Жін. до віщун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віщунка — ВІЩУ́НКА, и, ж. Жін. до віщу́н. [Деїфоб:] Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш (Леся Українка); Віщунка розкинула карти й наказала не втрачати надії (з газ. Словник української мови у 20 томах
- віщунка — ВІЩУ́НКА, и, ж., заст., поет. Жін. до віщу́н. [Деїфоб:] Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно не вгадаєш (Л. Укр., II, 1951, 280); Хто може вихвалити гідно Дня віщунку, золоту зірницю До схід сонця в пурпуровім блиску? (Фр., XII, 1953, 324). Словник української мови в 11 томах