в'ючак
в'юча́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'ючак — -а, ч. В'ючна тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'ючак — В'ЮЧА́К, а́, ч., розм. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король – його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Словник української мови у 20 томах
- в'ючак — В'ючак, -ка м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15. Словник української мови Грінченка