1. Словник української мови Грінченка

в'ючак

В'ючак, -ка

м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ючак — в'юча́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. в'ючак — -а, ч. В'ючна тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'ючак — В'ЮЧА́К, а́, ч., розм. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король – його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Словник української мови у 20 томах