1. Словник української мови Грінченка

в'ючити

В'ючити, -чу, -чиш

гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ючити — в'ю́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. в'ючити — -чу, -чиш, недок., перех., що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'ючити — В'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, що чим і що на що. Навантажувати робочих тварин вантажем, в'юками. – В походах і на війні запоріжці .. не мали з собою ні возів, ні ридванів, а все, що треба, в'ючили на коней (О. Словник української мови у 20 томах